Сьогодні ми хочемо познайомити вас з історіями кількох інновексівців, що самовіддано приділяють свій час, енергію та кошти, щоб допомагати іншим. Наразі волонтерська діяльність тиммейтів здебільшого спрямована на допомогу Україні у боротьбі з російською військовою агресією.
Ми дуже пишаємось усіма членами команди Innovecs й хочемо подякувати за активну громадянську позицію та людяність.
Юрій Казабеков, DevOps (Production) в Innovecs, одразу після початку повномасштабного вторгнення пішов добровольцем захищати країну, а згодом, після повернення в цивільне життя — разом із дружиною Оленою активно волонтерить, допомагаючи дітям, жителям прифронтових територій та військовим.
“Ми почали активно волонтерити наприкінці червня 2022 року, коли я повернувся зі служби в батальйоні мого друга. Наша з дружиною волонтерська історія розпочалась з допомоги жінці з Макарова, чиє майно було зруйноване у результаті активних бойових дій. Прочитали цю історію в статті та вирішили допомогти.
Потім із друзями поїхали в Горенку, що біля Ірпеня. Місцеві жителі потребували гарячої їжі, тож ми почали щовихідного приїжджати із гарячими обідами. Розповідали про свою діяльність у соціальних мережах, й нам почали допомагати інші люди — спершу приєдналися друзі, потім й інші небайдужі. Нам вдалось залучитись неабиякою підтримкою та обʼєднати зусилля на цьому шляху.
Наступними кроками стали поїздки з гуманітарною допомогою в селища поблизу лінії бойових дій, допомога військовим, підтримка сімей, чиї члени родини віддали своє життя за свободу. Наприклад, ми були в складі першої колони волонтерів, що поїхала в Ізюм.
До дня Святого Миколая надіслали подарунки 1300 діткам, які втратили батьків на війні.
Зараз стало набагато легше, адже питання логістики вирішує «Нова Пошта». Перевізник своїм коштом покриває вартість доставлення в населені пункти, що розташовані близько до лінії фронту. В місяць ми відправляємо близько 100 посилок”.
Євген Ходос, Helpdesk Specialist в Innovecs, займається волонтерством з 2014 року. Після анексії Криму він долучився до діяльності організації «КримSOS», яка допомагає внутрішньо переміщеним особам.
“Я займаюсь волонтерською діяльністю з 2014 року, все почалося з допомоги в «КримSOS». Допомагали ВПО з переїздом, розвантажували гуманітарну допомогу, спілкувалися з переселенцями щодо їх потреб.
Приблизно в той же період я прийняв рішення стати донором крові та її компонентів. Й дотепер я здаю кров в банк «Охматдиту», мене тішить думка, що це рятує життя маленькій людині.
Зараз я займаюсь зборами, логістикою, пошуком підрядників, як і більшість військових волонтерів.
На мою думку, гарний волонтер надає допомогу в зоні своєї експертизи. Неважливо, чим саме ти займаєшся: можеш випікати хліб і передавати в селища, які постраждали від вторгнення, бути юристом і надавати безкоштовні консультації, займатись розробкою програмного забезпечення для потреб армії”.
Для Анастасії Свереняк, Head of Design в Innovecs, та її чоловіка волонтерство давно вже стало стилем життя. Задовго до повномасштабного вторгнення подружжя купляли подарунки до свят для дітей, чиї батьки не могли собі цього дозволити, збирали речі та іграшки для дитячих будинків, годували бездомних тварин. Після 24 лютого минулого року Анастасія ще активніше присвячує свій час волонтерській діяльності.
“Мабуть, найактивніше я почала долучатись до волонтерських ініціатив після початку повномасштабного вторгнення. Як і багато інших людей, я хотіла бути корисною та допомагати чим можу.
Одним із таких напрямків стало дизайн-волонтерство — особливо у перші місяці були потрібні всі руки, у тому числі креативників. Важливою метою було розповсюдження інформації про війну, донесення правди: потрібно було достукатись до людей у світі.
Запитів на дизайн була просто неймовірна кількість! Почали з’являтися різні спільноти, метою яких було об’єднати креативників, щоб створювати тексти, відео, візуальні матеріали, статті, сайти та багато іншого контенту.
Зі свого боку я почала розробляти те, що вмію — дизайн візуальних матеріалів. Це були й футболки з принтами, які потім розповсюджували за донати, зображення, постери, заклики щодо виходу на мітинги, про санкції, припинення війни, закриття неба, надання озброєння Україні… Коротше кажучи, розробляли усе корисне для боротьби на своєму — креативному та інформаційному фронті.
Крім цього, були й завдання, скажімо, які не полягали у дизайні як такому — наприклад, постери та зображення, які не повинні були бути красивими чи гарно закомпонованими, а були призначені виключно для донесення інформації до росіян, білорусів та загалом тих, хто йшов на цю війну.
Це був переломний момент на шляху волонтерства для мене, адже на таких постерах були, наприклад, зображення полеглих солдат з боку агресора та заклики, що громадяни росії можуть зупинити це.
Найскладніше емоційно було після деокупації Київщини. Як тільки стало широко відомо про звірства, які чинили там росіяни, дуже важливо було розповсюдити правду. І саме тоді процес волонтерства став потрібен особисто мені, адже я не знала, куди подіти свої емоції.
Як тільки в одну зі спільнот закинули завдання розробити матеріали для розповсюдження про жахіття у Бучі, Ірпені, Бородянці та інших містах, я підхопила це, мабуть, не тільки задля розповсюдження інформації, а більше для того, щоб подіти кудись ту всю ненависть та злість.
Це був направду переломний момент у всіх сенсах. Якщо наші зусилля допомогли достукатись бодай до однієї людини з боку ворога чи розповсюдити інформацію до більшої кількості людей з інших країн, то все це вартує кожної хвилини часу, ресурсів та пережитих емоцій.
Також, ми з чоловіком долучалися і до інших ініціатив, наприклад, допомагаємо організації «Марш Жінок», які опікуються жінками та сім’ями, що постраждали від російської агресії, втратили домівки, роботу тощо. У межах цієї ініціативи ми збирали продуктові та гігієнічні набори.
Крім цього, закупляли олівці, фломастери, фарби, розмальовки та іншу канцелярію, яку волонтери доправили діткам до Харкова. До дня Святого Миколая ми придбали солодкі подарунки для дітей для одного з шелтерів в Ужгороді”.
Звичайно, це далеко не всі історії наших самовідданих колег. Згодом ми зможемо розповісти їх значно більше. Дякуємо кожному, хто долучається й допомагає Україні здобути перемогу й відстояти незалежність.
Волонтери та волонтерки, дякуємо за ваш вклад!