У цій колонці Наталія Зуб, Head of Manufacturing, Supply Chain and Logistics, розповість, як її інженерна природа длпомагає робити внесок у розвиток людей і технологічої компанії в цілому. Також Наталія поділилиась думками, що таке Engineering Leadership та як його досягнути.
Software Developer, Technical Recruiter, HRD, VP Corporate Development, VP Delivery — усе це ключові напрямки моєї кар’єри. Така траєкторія може викликати запитання у неспеціаліста: розробка, HR і менеджмент, здається, перебувають в різних вимірах. Але для мене, як для лідера в технологічній компанії, цей шлях видається доволі логічним.
Я завжди усвідомлювала, що інноваційні рішення створюються людьми і для людей. З огляду на це, моєю метою було отримати нетривіальну комбінацію технологічної бази та знань про те, як люди думають та чому поводяться певним чином. Я оволоділа навичками переговорів і продажів та зрозуміла, що саме стоїть за цілями, мисленням, мотивацією, болем та очікуванням людей. Здобуті знання дають мені змогу пропонувати технологію для впровадження, яка буде максимально корисною. Це також допомагає мені знаходити спільну мову з командою: надихати, направляти, допомагати їм рости та ставати лідерами.
Сутність інженера: від природженого до набутого
Інженер ледачий від природи, тому постійно шукає способів зробити власну роботу ефективнішою. Отримавши певний досвід, інженер не хоче йти довгим шляхом, тому автоматизує, вдосконалює процеси або шукає можливості для оптимізації. Будь-який інженер думає про це цілодобово, часто навіть під час відпусток і подорожей. Інженерний склад характеру проявляється в усіх аспектах, як на роботі, так і в повсякденному житті. Таких людей легко визначити.
Частково інженерні навички є вродженими. Проте освіта додає картині необхідний фундамент і формує інженерне мислення. Наприклад, математика допомагає мислити алгоритмічно. Свого часу в ліцеї та університеті я полюбляла розв’язувати рівняння з параметрами — я постійно ставила собі питання: «what if». Тепер цей досвід допомагає мені визначити пріоритети під час оцінки ризиків. Тобто я прогнозую результат кожного ходу, як під час гри в шахи.
Вища освіта забезпечує необхідну основу: методології, алгоритми та їх анатомію. А коли ти вже потрапляєш у робоче середовище з реальними завданнями, розумієш, навіщо використовувати конкретну базу даних. Після цього фахівець-початківець переходить до самоосвіти і вникає в тему самотужки: вивчаючи нове, освіжаючи наявні знання, досліджуючи практики інших, читаючи форуми тощо. Іншими словами, абстрактний алгоритм набуває чіткого відображення в реальному житті.
Відсутність корпоративної культури як камінь спотикання
Конфлікт між стратегією компанії та корпоративною культурою є першим ворогом розвитку бізнесу. Незважаючи на прогресивну цифрову стратегію, організація може застрягти у деяких старих підходах, де звички співробітників заважають розвитку. І тоді, незважаючи на впровадження нових технологій і підходів, люди продовжують працювати вручну за давніми схемами, тому що їм так простіше.
Буває так, що приходить новий керівник і каже: «Зараз я зміню підхід до роботи докорінно». Після цього, як правило, менеджер наймає нових членів команди, які мають інші цінності та підходи до роботи. Нові люди можуть бути прогресивними та активними, але водночас нездатними вносити зміни та виживати в наявному корпоративному середовищі. Нерідко нова команда не може знайти спільну мову з усіма іншими. Виникає конфлікт. За таких обставин про цілісний розвиток бізнесу не може бути й мови: всередині компанії з’являється так званий «згусток», який не гармонує, і рано чи пізно він буде вичавлений з колективу.
Коли в компанію приходить новий керівник, йому спочатку треба вивчити атмосферу: зрозуміти засновників і роздивитися все, що відбувається всередині бізнесу. Неможливо запропонувати рішення з самого початку, не дізнавшись про життя цього мікровсесвіту. Перш за все, важливо мати уявлення про те, з якими людьми ви будете працювати, їхню мотивацію, цінності та труднощі, а також те, як вони заробляють гроші. Кожен бізнес — це окрема історія, яка має свої причинно-наслідкові зв’язки. У результаті розвиток буде природним і відбуватиметься органічно в певній послідовності: адаптація — виживання — процвітання — авторитет — і лише потім зміни.
Крім того, я часто бачу культурний розрив між інженерами, менеджерами та клієнтами. Розвитком, продажем і управлінням займаються люди з різних сфер з різними мотивами, кваліфікацією, цінностями і підходами. Зрештою, інженер створює рішення, яке сподобається технарю, але не клієнту. А сейлзмен продає рішення, яке може здатися недоречним для творчої сутності інженера, й він буде змушений його реалізувати.
Технології створені для людей — це аксіома. Розуміння психології та вміння спілкуватися відіграють величезну роль у виборі правильної технології для задоволення унікальних вимог. Технічна компанія, що прагне подолати шум, розвиває культуру, яка в основному базується на емпатії. І коли продавці починають чути і розуміти тих, хто розробляє і впроваджує, й навпаки, то відбувається квантовий стрибок у розвитку.
Люди купують досвід та історії
Західний діловий світ вирізняється своєю віртуозною здатністю продавати: презентувати ідеї та рішення багатьом людям — як клієнтам, так і всередині команди, знаходячи таким чином союзників. В американській культурі вміння продавати прищеплюється з дитинства: ще в дитячих садках вихованців вчать робити презентації та дають ази ораторського мистецтва. Водночас східноєвропейський стиль зосереджується на суті та вдосконаленні рішення. Це породжує проблеми з менеджментом (оскільки ми часто не можемо передати цінність покупцеві), продажем ідей, презентацією рішень і натхненням для команд.
Розповідь, сторітелінг — це інструмент, який може значно допомогти продати та донести суть. Під час свого професійного розвитку я більше працювала зі складними системами, які мало хто розуміє і ще менше хоче з ними мати справу. Але якщо я їх не продам, то бізнесу не буде. Тому дуже важливо знайти спосібдонести вашому партнеру складне простими словами, бо співрозмовник може не мати технічних знань. До прикладу, засновник або СЕО сприймає бізнес не через архітектуру бази даних чи блок-схеми процесів, а через аналітичні звіти. А повноцінний аналітичний звіт є продуктом складних бізнес-процесів і систем, а, отже, є моїм продуктом, який допомагає продавати складні системи управління.
Аналітика з плином часу стає все складнішою, й компаніям треба навчитися розуміти її та максимально використовувати можливості інструментів. За кожним графіком стоїть жива історія, як-от причина конкретних цифр, динаміка та отримані уроки. Тому сьогодні прогресивні школи аналітики готують технарів сторітелінгу — не лише для вилучення даних і дизайну, але й для перетворення цифр в історії.
Я вважаю, що інженерія нерозривно пов’язана з культурою управління як єдине ціле для розвитку бізнесу. Бо навіщо потрібні проривні технології, якщо ми не можемо донести до користувачів їх цінність?